Власний особистісний і педагогічний портрет.
«Вибрати роботу, яку ви любите і вам ніколи не доведеться працювати в
своєму житті», - писав Конфуцій.
Я любила школу, як учениця. Подивившись на неї очима вчителя, я полюбила її
зовсім по-іншому. Так, я вчитель і завжди
хотіла ним бути.
Вчитель...
Скільки тепла, людяності, ніжності та розуміння у цьому слові. Скільки доброти
та терпіння потребує ця професія. Кожен урок вчителя — це не лише нова сходинка
на крутій дорозі в чарівну країну знань, а й школа морального, етичного,
духовного зростання.
Відносини
"вчитель-учень" будую так, щоб вчити всіх і надавати
кожному школяру
впевненість в тому, що він досягне успіху. Успіх надихає учня,
а удача надихає мене. І.Гете говорив: "Учатся у того, кого любят". Переконана, що любов - велика помічниця і діти люблять того, хто сам вміє
любити, хто віддає своє серце, душу.
Впевнена,
що вчити і виховувати може лише той, хто сам наполегливо вчиться. Не боюся
ламати стереотипи, опановувати нові технології викладання предмету. Знаю, що кожен день іти далі, пізнавати
нове, і ніколи не можна зупинятися на досягнутому. Досвід свідчить, що інтерес до вчителя, предмету який викладає, зникає тоді, коли його самого перестає цікавити те, чому він
вчить. Маю
бажання вчитися із задоволенням, вдосконалюватися. Досконалість не знає меж, а отже, і самовдосконалення, і
робота над собою нескінченні.
Найбільшу насолоду від своєї праці отримую
від перемог і досягнень своїх учнів,
навіть незначних. Моя робота – улюблений спосіб пізнання, творчості, спілкування, самовираження. Мої учні –
однодумці, що довірили мені частку своєї долі. Всім цим намагаюся
розпоряджатися мудро й тільки в цій роботі бачу себе. Не уявляю, як можна жити
без ясних і
допитливих дитячих очей, лагідних усмішок. Це – моє покликання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий