Опис педагогічного досвіду вчителя математики Бєліченко Л.В.

 «Школа - це майстерня, де  формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.»                                                                                           А. Барбюс

1.Актуальність досвіду, його практична значимість.

Особливості сьогодення вимагають від сучасної школи формування особистості високоосвіченої, суспільно активної, творчої, конкурентоспроможної, яка  використовує знання як життєвий інструмент, генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, володіє комунікативними здібностями, впевнено відповідає на виклик нового тисячоліття.     Сучасний світ пред'являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

Мета освіти – формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання, професійні навички, вільно орієнтуватися, самореалізовуватися, саморозвиватися і самостійно приймати правильні, морально-відповідальні рішення в умовах мінливого світу.

Головна ціль основної школи: випускник школи - це полікультурна, інтелектуальна, фізично здорова особистість, яка володіє розвинутими почуттями, пізнавальними потребами і діяльнісними якостями, а саме, визначивши в них три пріоритетних якості, - компетентність, комунікабельність, психологічну стійкість.

Сучасні учні повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно і творчо працювати, діяти, саморозвиватися   та вдосконалюватися  інтелектуально, морально і фізично.

Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування ключових компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані в школі знання та сформовані вміння і навички є, безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань.( Додаток 1)

Компетентність учнів розглядається, як достатньо якісний, всесторонній розвиток сучасної людини. Вона включає в себе знання, здібності, навички, звички, вміння та вольові властивості людини, яка свідомо може створити собі успішне майбутнє, пристосуватися до умов суспільства. Реалізація компетентності учнів вимагає посилення прикладної спрямованості шкільного курсу математики, алгебри, початкового аналізу, геометрії на створення умов для отримання підростаючим поколінням міцних знань із даних предметів, вироблення навичок та застосування їх на практиці.

2.Основна ідея досвіду, її інноваційна значимість.

Багато основних методичних інновацій зв'язано сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Хотілося б уточнити саме поняття. Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact». «Inter» — це «взаємний», «act» — діяти.

Інтерактивний — означає здатність взаємодіяти або знаходитися в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп'ютером) або ким-небудь (людиною). Інтерактивне навчання — це, перш за все, діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.(Додаток 2)

Сьогодні компетентнісний підхід визнано одним із пріоритетних у  модернізації освіти. Математична компетентність – уміння працювати з числовою інформацією, володіння математичними вміннями.       

Метою навчання математики є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів. За допомогою традиційних методів та прийомів навчання не можна повноцінно забезпечити досягнення цієї мети, тому, вважаю, важливо використовувати інтерактивні технології навчання.

«Повноцінні тільки ті знання, які дитина здобула власною активністю» (Песталоцці )  - провідна ідея.

 Інноваційна значимість полягає у використанні інтерактивних технологій: робота в парах, робота в групах, спільний проект, пошук інформації; прийомів: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Навчаючи-вчуся».

Використання технології навчання у грі, в дискусії, в обговоренні.

Перед собою ставлю завдання:

- з'ясувати суть компетентнісного підходу до навчання та особливості його впровадження;

- проаналізувати та дібрати методи, форми і засоби навчання, використання яких дозволить формувати в учнів основні ключові компетентності;

- визначити ефективність застосування інтерактивних  педагогічних технологій   щодо формування в учнів основних ключових компетентностей.

        Інтерактивні технології навчання, є ареною для самоствердження  школярів.(Додаток 3)

        Вони сприяють формуванню у підростаючої особистості соціально-когнітивного компонента життєвої компетентності. За умов такого навчання, учні отримують основи знань про норми взаємодії в суспільстві, розвиток уміння будувати нові взаємовідносини; виховання миролюбності, гуманності,  ознайомлення з власним «Я», визначення в собі позитивних та негативних рис. У результаті застосування інтерактивних технологій розвиваються та ускладнюються психічні процеси – сприймання, пам’ять, увага, уява тощо; забезпечується формування таких інтелектуальних умінь, як аналізувати, порівнювати, виділяти головне, а на основі цього критично мислити та приймати відповідальні рішення.

3.Науково-теоретична база.

Свою навчально-виховну  діяльність організовую таким чином, щоб не тільки дати учням певну кількість знань, умінь, навичок, але й сформувати математичну та  життєві компетентності.(Додаток 4)

З урахуванням вікових, індивідуальних особливості дітей, здібностей кожного учня, використання диференційованого підходу, впроваджую технології формування творчої особистості, технології навчання у грі,  інформаційної технологій, особистісно орієнтованого принципу навчання. Для гармонійного розвитку дитини використовую інтегроване навчання. Умію керувати пізнавальною діяльністю учнів. Ретельно підбираю завдання, використовую ігрові моменти, що стимулюють прояви самостійності учні.

Використовую в роботі схеми пояснень за  В.Ф.Шаталовим. Спрощені схеми допомагають  вивченню матеріалу. Практикую ефективні моменти творчого методу В.Шаталова, з урахуванням індивідуальних якостей учнів.

Серед великої кількості традиційних і інноваційних педагогічних технологій мою увагу привернули інтерактивні технології навчання. Як відомо, інтерактивне навчання (за О. Пометун) – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, відчуває впевненість в собі.

Практикую уроки-заліки(Додаток 5), під час яких узагальнюється і систематизується засвоєний матеріал. Міжпредметне узагальнення і систематизація знань відбуваються на уроці захисту творчих завдань, логічних задач. Такі уроки проводяться після вивчення великих розділів. Тематичні творчі завдання до цих уроків учні отримують заздалегідь. Над їх вирішенням працюють групами. На уроці з повідомленням про виконану роботу виступає керівник групи. Таку систему засвоєння  навчального матеріалу я запозичила в одеського учителя хімії М.П.Гузика.

Використовую «Конструктор уроку», видавнича група «Основа», 7-8 класи; електронні презентації до уроків математики 5-9 класи; роздатковий матеріал до уроків – картки з різнорівневими завданнями, завдання для контрольних робіт; сучасні методичні посібники.

Передплачую журнал «Математика в школах України».

4.Технології реалізації педагогічної ідеї дослідження.

На мою думку, різні форми самостійної роботи на уроках дають змогу кожному учневі відчувати себе в активному навчальному процесі, розвивають мислення, формують вміння вислуховувати інших і поважати їхню думку. На початку уроку актуалізацію проводжу за допомогою технології «Асоціативний кущ», «Розумний куб», що є дуже важливим у  розвитку соціальної компетентності учня. 

Під час перевірки домашнього завдання використовую різні форми самостійної роботи, а саме: самоперевірка правильності виконання завдання (зачитування відповідей одного з учнів); взаємоперевірка виконання завдання (запис розв'язання завдання або його відповіді на дошці); письмова самостійна робота (завдання, аналогічні домашнім); взаємоперевірка засвоєння теоретичного матеріалу, робота з відповіддю-кодом, математичні диктанти(Додаток 6). Під час такої роботи фактично всі учні залучені до процесу пізнання. Кожен має можливість обмінятися знаннями, ідеями, способами діяльності.

Під час вивчення нового матеріалу використовую такі форми роботи:  прочитати й виділити головне; скласти опорний конспект, схему, план; перевернуте навчання (самостійне опрацювання нового матеріалу до уроку).

У результаті опрацювання матеріалу за певним планом в учнів розвиваються розумові здібності, уміння аналізувати, порівнювати, здійснювати аналогію, покращується здатність до самоконтролю. А отже, підвищується рівень знань, покращується успішність з предмета.

Розвитку  комунікативної  компетентності  сприяє  метод  «Прес». Цю форму роботи  використовую тоді, коли виникають протиріччя,   необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка вирішується,  переконати   інших у своїй правоті.  Наприклад,  на  уроці  ефективним є метод  «Асоціативний кущ»,  який дозволяє  сприймати життя і науку як одне ціле, що є дуже важливим у  розвитку соціальної компетентності учня.

В навчально – виховному процесі використовую метод проекту тому, що  він створює  умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати набуті, тобто замість дій за шаблоном виступають пошукові і дослідницькі дії, робиться акцент на розвиток компетентності продуктивної творчої діяльності. Широко використовую міжпредметні зв'язки, адже вивчення фізики чи інших предметів не можливе без володіння учнями математичними компетентностями. Систематично на різних етапах уроків користуюсь мультимедійними засобами. На мою думку, це один і з найбільш ефективних засобів навчання, за допомогою якого реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання – краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Використання мультимедіа з метою вивчення нового, повторення, узагальнення та систематизації матеріалу сприяє формуванню інформаційної компетентності.(Додаток 7)

Самостійна робота школярів спрямована на оволодівання навчальним матеріалом,  застосування його без участі вчителя. Це допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання. Наприклад, під час вивчення нового матеріалу учням пропонується вибрати правильне твердження і аргументувати свою думку. На етапі закріплення матеріалу учні попередньо працюють із текстом підручника, потім  виконують тестові завдання, після взаємо або самоперевірки відбувається дискусія з теми.  В ході  обговорення  питань  вони  викладають   матеріал   з використанням  термінів і понять, що ввійшли в тестові завдання або завдання на виявлення відповідності. Їх суть полягає в необхідності встановити відповідність  завданням і відповідями (відповідей на одну більше, ніж запитань). (Додаток 8)

Хворобливість школярів вказує на необхідність і важливість формування в учнів  на уроці і в позаурочній діяльності, на мій погляд, найважливішу ключову – еколого - валеологічну компетенцію. 

Саме таке навчання, з використанням інтерактивних технологій, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.

В позаурочний час опрацьовую з учнями логічні задачі, завдання підвищеної складності, готуємо випереджальні завдання, презентації. Предметний тиждень – зоряний час для творчих, ініціативних, креативних учнів.

5.Результативність досвіду.

Не завжди високі результати дають підставу вважати даний досвід передовим. Часто вони можуть бути випадковими. «Те, що зроблено в житті мною і моїми колегами-комунарами, — писав А.С.Макаренко, — це ще тільки досвід. І очевидно, для того, щоб із цього досвіду можна було зробити якісь певні висновки, потрібно ще перевірити його не раз і не два».

   Результативний досвід характеризується такими показниками, як наявність в учнів вмінь і навичок, високий рівень розвитку школярів, їх вихованість.

Результати своєї діяльності бачу:                                               

 - у підвищенні якості знань учнів;

- у зростанні інтересу до культурно-історичних цінностей українського народу, його традицій та духовності;

- у формуванні життєвих компетентностей учнів та створенні  умов, що стимулюють мотивацію навчання  на уроках;

- участь учнів у Всеукраїнському математичному конкурсі «Кенгуру» (сертифікати «Дорий результат»);

- в участі вихованців у пошуково-дослідницькій діяльності;

- у творчій участі школярів у позашкільних заходах;

- у вмінні учнів вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі та самостійно користуватися  Інтернет-ресурсами.

Навчання є результативнішим, тому що організовано процес співробітництва, який ґрунтується на спільній діяльності вчителя і учнів.

6.Бібліографія.